Вирощування айви японської
Вітаю вас друзі на сайті поради садівникам. Зовнішній вигляд саду перетворюється, коли цвіте айва японська, або хеномелес японський — одна з найкрасивіших декоративних рослин. Під час цвітіння всі гілки рослини вкриті великими оранжево-червоними квітками, які зберігаються близько місяця. Коли опадають пелюстки квітів, на місці практично кожної квітки формується плід.
Не менш красиве й овальне, шкірясте листя. Навесні, на початку розпуску, їх забарвлення бронзове, влітку темно-зелене. Тримається листя на гілках до настання стійких морозів. Розпускаються після початку цвітіння чагарнику.
Опис рослини
Невеликі плоди (їхній діаметр приблизно 4 см) дозрівають у жовтні, набуваючи золотисто-жовтого забарвлення і напрочуд приємного аромату. Вони вкриті восковим нальотом, що дає можливість для довгого зберігання.
Плоди досить терпкі й кислуваті на смак, містять корисні речовини та велику кількість вітаміну С. Найкращих смакових якостей плоди набувають через три місяці зберігання за досить низької температури, не більше 5. Плоди та листя використовують для виготовлення лікарських препаратів від гіпертонії та атеросклерозу.
Невеликі заморозки рослині не страшні, однак, прибрати врожай слід до настання холодів. Айва японська — це листопадний чагарник із спадаючими пагонами, які вкриті невеликими твердими і гострими колючками.
Молоді гілки забарвлені у фіолетовий колір, з часом вони набувають чорно-бурого забарвлення і з лускато-повстяних стають бородавчастими або голими. Чагарник айва японська родом з Японії, зараз досить популярний у Китаї та Європі.
У Росії культивується кілька видів рослини, особливо популярна айва японська низька. Її максимальна висота не більша за 1,5 метра, має розкидисту форму з низьким розташуванням гілок.
Морозостійкість айви незначна. У суворі зими молоді пагони сильно пошкоджуються морозом, однак, за рахунок бічних бруньок наземна частина за літній сезон повністю відновлюється.
Хеномелес широко використовується в озелененні для організації невисоких живих огорож, в поодиноких посадках, при оформленні терас і кам'янистих гірок.
Вибір місця і ґрунту під посадку айви
Рослина невибаглива, тому вирощування айви японської під силу навіть садівнику-початківцю. Враховуючи, що айва — рослина багаторічна, вибирати місце для її посадки потрібно продумано.
Рельєф місцевості має бути досить рівним, захищеним від вітрів, але не в низинах. Ділянку вибирають суху і добре освітлювану. Росте айва на будь-яких, навіть глинистих ґрунтах, але не переносить близьке розташування ґрунтових вод.
Посадка айви японської проводиться ранньою весною. Посадкову яму викопують глибиною 0,5 м. Зважаючи на високу плодючість, рослина потребує доволі родючого ґрунту. Тому при посадці вносять органіку (до трьох відер перепрілого гною в одну посадкову яму) і мінеральні добрива (близько 400 г).
За високої кислотності в ґрунт додають розкислювачі. Основне при посадці японської айви — не заглиблювати кореневу шийку. По завершенні посадки слід добре пролити рослину та замульчувати перегноєм.
Через 2-3 роки починається плодоношення. Воно відбувається щорічно без перерви. Оскільки айва є перехреснозапильною рослиною, необхідно висаджувати, як мінімум, дві рослини, щоб постійно отримувати стабільні врожаї.
Догляд
Догляд передбачає своєчасний полив, підживлення, розпушування, прополку, а також формування куща. Нормально сформований кущ складається з 12-15 пагонів різного віку. Найбільше залишають одно- і дворічних пагонів, як найбільш продуктивних.
Обрізка айви японської проводиться пізно восени, або рано навесні, поки не набрякли бруньки. Під час обрізки проводять проріджування куща, видаляють старі, поламані, засохлі, а також усі низько схилені гілки.
Рослина досить посухостійка. При перезволоженні скидає листя, тому режиму поливу слід приділяти увагу.
Розмноження
Розмноження айви японської проводиться насінням і вегетативно: діленням куща, зеленими літніми живцями, відводками, кореневою порослю і щепленням. В основному використовують розмноження нащадками.
Для цього навесні пригинають до землі нижні гілки, які до осені вкорінюються. Наступної весни їх відсікають від маточної рослини і висаджують як самостійну рослину.
Добре розмножується рослина і посівом свіжого насіння восени безпосередньо в ґрунт. Насіння закладають у землю на глибину приблизно 4 см. Варто зазначити, що отримані таким способом саджанці не втрачають материнських властивостей. Для швидкого розмноження найкращим способом є живцювання і щеплення.
Шкідники
Основні шкідники айви японської — павутинний кліщ і щитівки. Проти щитівок використовують до розпускання бруньок препарат «ДНОК», а в літню пору проводять обробку чагарнику актелліком. Від павутинного кліща допомагає «Фітоверм». Хвороби айву японську практично не вражають.